Хуууух, це була довга глава, найдовша на даний момент. Цікаві ваші думки щодо персонажей і того що відбувається)
Нагадую що підтримати автора можна донатом на бай-мі-е-кофі
https://www.buymeacoffee.com/AidaZeitgeist
або Моно: 4441114417788641
Кажуть, що до зірок і до прірви ми сходимо однією стежкою. Та Еллі вважає, що це вигадки боягузів. Доріг у світ — безліч. Головне — не втрачати пильності! Бо стежка в безодню зазвичай вабить спокусами, в той час як на шляху до мрій тебе чекає безліч пасток і випробувань. Чим крутіша скеля, тим гарніший пейзаж відкривається з вершини. Але побачити його зможе лиш той, хто наважиться підійти до краю. І лиш той, хто здолав усі перешкоди, зможе оцінити красу кожної зірки.
Юна Еллі марить пригодами й мандрами. Вона має крила і залюбки облетіла би цілий світ, але їй заборонено залишати рідну Каелестію. Зачинити кордони було рішенням королеви Декарабії. Це мало вберегти країну від зовнішніх загроз — агресивних драконідів та підступних людей.
Нарешті доля дарує Еллі шанс вирватись на волю. Дівчина хапається за нього і тікає у невідомість. Разом із мандрівним цирком вона вирушає назустріч захопливим пригодам. Еллі насолоджується новим життям та не відчуває наближення катастрофи…
Comments (9)
See all